16-22 лютого М’ясопусний тиждень - свято на честь весняного пробудження природи.

В церковній традиції тиждень називають Сирною Седмицею.

Давньоукраїнський аналог назви свята - Колодій.

Вживана назва - Масниця.

Великий піст (або Свята Чотиридесятниця), який у 2026 р. починається у понеділок, 23 лютого та закінчується у суботу, 11 квітня - головний тривалий піст в християнських конфесіях, встановлений на знак наслідування Ісусу Христу, який постився у пустелі сорок днів. Великий Піст - період обмежень і заглиблення у роздуми.

За тиждень перед Великим постом для вірян починається особливий період. Головна ідея тижня - у проводжанні зими та зустрічанні весни.

Народні назви свята – Колодій, Масниця, Масляниця, Сирна неділя, Касаточка, Цукрові вуста, Чесна масниця, Весела, Перепілочка, Перебуха, Об’їдуха, Ясочка.

Назва "Масниця" походить від того, що під час Масного тижня споживали багато масної їжі - масло, сир, сметана тощо.

У народі вважалося, що тиждень треба провести весело - з розвагами, співами, танцями, ярмарками та веселощами.

В ці сім днів потрібно прибрати зі свого раціону м'ясні страви, а замість них ласувати сиром, маслом, яйцями.

Давньоукраїнський Колодій - період, коли можна було наїстися досхочу молочних продуктів - вареники, запіканки, пироги та пиріжки тощо.

На цьому ж тижні можна було підшукати собі пару бо під час Великого посту не можна було не лише їсти м'ясо, але й залицятися.

За традиціями, Масниця починається в понеділок і закінчується в неділю. Кожен день тижня має свою назву, присвячується певному обряду, а тому несе в собі глибокий сенс.

Ось як можна відсвяткувати цей тиждень.

Понеділок – Зустріч. Жінки йшли до корчми і розпочинали свято Масляної. Налаштовувалися веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах. В центрі міста чи села обов’язково створювали місце, куди могли прийти жителі й повеселитися. Також саме в понеділок виготовляли солом’яне опудало, яке ставили на центральній площі міста або села. Перебувало воно там до закінчення свята.

Вівторок – Загравання. Жінки знову йшли до шинку; після гуляння в шинку всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави; ходили у гості. Цього ж дня влаштовували так звані оглядини. Хлопці та дівчата, які ще не мали пари, збиралися разом, щоб покататися на санях. Під час веселощів можна було знайти собі другу половинку. Згодом, майже всі такі пари ставали сім’ями.

Середа – Ласунка. Господині запрошували до себе додому гостей. Тещі частують своїх зятів млинцями. Окрім цього, на столі були випивка, солодощі. Щоб сім’я жила в мирі та злагоді, зять обов’язково повинен був зробити тещі комплімент.

Четвер – Розгуляй. Цього дня Масниця переходила від сімейного до загального святкування. Жінки знову сідають до столу і піднімають чарки. Люди виходили на вулиці, співали, танцювали й розважалися. В цей день не можна шити та прясти.

П’ятниця – Тещині вечірки: зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села або ж міста: злу та сварливу везли по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.

Субота - Посиденьки зовиці. Молода дружина повинна була покликати братову сестру в гості, щоб пригостити її варениками, пирогами, млинцями.

Неділя - Прощена неділя. Напередодні Великого посту намагалися вибачитися перед всіма, кого образили. Також обов’язково йшли до церкви, щоб попросити у вищих сил благословення. Прощену неділю відзначали найбільш пишно – готували вареники з сиром; проводили масові гуляння, ігрища, забави. У цей день не можна також вживати горілки. Потім на площі спалювали солом’яне опудало. Так “прощалися” із зимою та вітали весну.

#Масляний_тиждень

Символіка свята

Масниця — це не просто народні гуляння. У її традиціях закладені давні сенси:

Прощання із зимою — спалювання опудала символізує завершення холодного періоду

Млинці — знак сонця, тепла та достатку

Примирення — люди просили пробачення одне в одного перед постом

Очікування весни — оновлення природи і душі

Це час радості, щедрості й родинних зустрічей.

Головна страва Масниці

Без млинців Масниця неможлива. Їх готують різними способами:

з сиром або сметаною

з медом і варенням

з маком чи горіхами

з грибами або рибою

Кругла форма млинця нагадує сонце, тому вважається, що чим більше млинців на столі — тим теплішою буде весна.

Традиції кожного дня

У народі кожен день Масниці мав своє значення:

Понеділок — зустріч (початок святкувань)

Вівторок — загравання (ігри, знайомства, ярмарки)

Середа — ласунка (частування родичів)

Четвер — широкий розгуляй (гуляння, співи, катання)

П’ятниця — тещині вечорниці

Субота — зовиціни посиденьки

Неділя — Прощена (прощення образ і духовне очищення)

Саме в неділю люди говорять:

“Пробач мені” — “Бог простить”, щоб увійти в піст із чистою душею.

Масниця сьогодні

Сьогодні свято зберегло свою атмосферу, хоча й стало більш міським:

проводять ярмарки та фестивалі

печуть млинці вдома

організовують народні забави

створюють фотозони та тематичні події

Для багатьох це ще й чудова можливість провести час із родиною, відчути тепло традицій і налаштуватися на весну.